На роботі в мене є колега на ім’я Любов Іванівна. Вона вирішила провчити своїх синів, які давно сиділи в неї на шиї. Дітям вона сказала, що вийшла на пенсію, хоча насправді взяла оплачувану відпустку і ще кілька тижнів за власний рахунок.
У Любові Іванівни четверо дітей. Дочка та молодший син добре влаштувалися: живуть окремо зі своїми сім’ями та самі себе забезпечують. А ось два старші сини залишилися жити з матір’ю, хоча кожен із них має власну житлоплощу, яку для них свого часу підготував батько.
Обидва сини вже рік не працювали, і всі витрати лягли на плечі матері. Любов Іванівна готувала їм їжу, годувала та ледь не вкладала спати, як малих дітей. Кожного дня вони обіцяли, що ось-ось знайдуть роботу, виправдовуючись тим, що зараз дуже складно. Ба більше, казали матері, що їй веселіше жити з ними.
Через два дні після початку “пенсії” до неї підійшов один із синів і запитав:
— Мамо, чому ти більше не ходиш на роботу? Щось трапилося?
Любов Іванівна спокійно відповіла, що вийшла на пенсію, бо вже вік підходящий. Син одразу поділився цією новиною зі старшим братом, і вони разом почали вмовляти матір повернутися на роботу.
— Мамо, ти ж зовсім молода! У твоєму віці всі ще працюють. На одну пенсію не проживеш! — казали вони.
До того ж вони образилися, що вона не порадилася з ними перед таким “рішенням”. Але Любов Іванівна стояла на своєму.
Їжа в холодильнику поступово закінчувалася, і зрештою сім’я почала харчуватися кашами без масла та супами на воді. Історія з вигаданою пенсією привела до несподіваного результату: середній син зібрав речі та з’їхав першим, а згодом і старший вирішив піти. Їм набридло погано харчуватися.
Через місяць обидва вже мали роботу. Виявилося, що “складні часи” зникли разом із потребою виживати без маминої підтримки.
Коли Любов Іванівна розповіла нам цю історію, ми були вражені. Адже здавалось, вона сама не змогла б довго жити на кашах і супах. Але колега зізналася, що заради такого результату була готова на все.
Тепер її сини стали самостійними, а вона насолоджується своїм життям, вільною від зайвого клопоту.