“Мати, перебуваючи в хворобливому стані, зателефонувала своїм синам, сподіваючись попросити гроші в борг. Але те, що зробив третій син, змусило її відчути сором за свій вчинок.”

Advertisements

Артем був небажаною дитиною в родині, адже його батьки не планували ще одну дитину. З самого народження, він зіткнувся з байдужістю і холодом батьків. Артем народився раніше терміну, був маленьким і слабким, і батьки навіть розглядали можливість віддати його в будинок малюка, але через маленький розмір містечка це було б небажано в очах суспільства. Тому Артем залишився вдома.

Незважаючи на це, Артем швидко розвивався, набираючи вагу і зріст, і з часом став спокійною і доброю дитиною. Він виявив свої добрі якості вже в садочку, де відзначався своєю ввічливістю і бажанням вчитися. Артем був першим у групі, хто навчився читати, і хоча батьки більше уваги приділяли книжкам, ніж іграшкам, він став надзвичайно захоплений читанням.

Єдина людина, яка щиро любила Артема, була його бабуся. Вона приїжджала рідко, але кожен раз намагалася огорнути онука теплом і любов’ю. Артем вступив до університету і після його закінчення отримав роботу в престижній фірмі. Він вирішив з’їхати від батьків, щоб не заважати їм і дати їм спокій.

Артем одружився, а коли у нього народилася дитина, бабуся переписала на онука свою квартиру, що стало для нього великим подарунком і символом любові, яку він отримував від неї.

Його брати були менш успішними і, після продажу великої квартири батьків, купили їм дешеву однокімнатну квартиру, а решту грошей розділили між собою. Вони не займалися батьками і жили своїм життям. Коли мати Артема тяжко захворіла і потрібні були гроші на операцію, тільки Артем відгукнувся, сплативши всі витрати на лікування. Завдяки його допомозі мати була врятована, і це стало переломним моментом.

Мама Артема зізналася у своїй несправедливості і вибачилася перед ним. Це стало початком нового, більш тепла та зрозумілого спілкування між Артемом і його батьками.

Advertisements