Моєму старшому онуку кілька днів тому виповнилося 10 років. Мій син перебуває у відрядженні, а невістка в декретній відпустці. Загалом у нашій родині все добре і стабільно, однак є одна проблема, з якою я зовсім не знаю, як упоратися. Моя невістка не надто охоча до роботи – вона ледве підводиться з дивана. Майже всі хатні обов’язки виконую я: я готую їжу для всієї родини, прибираю. Невістка може хіба що посмажити собі яєчню чи зробити бутерброди. Це звучить неприємно, але найгірше те, що вона змушує свого сина готувати їжу самому, пояснюючи це тим, що він вже дорослий.
Я жила у селі кілька років, а син із родиною – у столиці. Стосунки з невісткою в нас доволі нейтральні: не холодні, але й не особливо близькі. Після народження другої дитини я помітила, що старшому сину, Віті, почали приділяти значно менше уваги. Він сам прокидається, сам собі готує сніданок. Звісно, маля потребує постійного нагляду, але не можна забувати про іншу дитину, навіть якщо молодший наразі проходить складний етап прорізування зубів. Вранці Вітя зазвичай не снідає, бо вже на першій перерві йде в шкільну їдальню. Але буває таке, що він прокидається голодний і змушений сам собі приготувати бутерброд або дістати йогурт з холодильника.
Мій онук ще такий молодий, йому лише 10 років, і вже зараз він повинен дбати про себе сам. Я просто не можу цього збагнути. Як десятирічна дитина може забезпечити себе? І що найцікавіше, невістка вміє чудово готувати, її страви завжди смачні. Однак, прикриваючись тим, що вона хоче зробити сина самостійним, вона зовсім не докладає зусиль до ведення господарства. Я ж до 18 років сам готував для сина їжу, і нічого страшного – виріс самостійним і відповідальним чоловіком.
Я просто не можу зрозуміти, чи їй дійсно ліньки, чи вона справді хоче, щоб син якнайшвидше подорослішав і став незалежним від неї? Та хіба можна вважати десятирічного хлопчика дорослим?