Я поїхала працювати до Італії 16 років тому і вже 10 років живу там із чоловіком на ім’я Маріо. Хоч ми й не одружені офіційно, але живемо разом як родина. Маріо дуже любить подорожувати зі мною до України, і цього разу він також поїхав зі мною. У мене є єдина дочка, яка вийшла заміж 10 років тому. На той момент я вже дещо заробила, тому подарувала молодятам квартиру. Спочатку мої свати були задоволені, але як тільки дізналися, що квартира не нова, навіть образилися, мовляв, могла б більше постаратися. Але на новобудову тоді грошей не вистачало, та й я знала, що ремонт у новій квартирі теж обійдеться в чималу суму. А тут житло вже готове до проживання — заходь і живи.
Особливо обурювався сват через старий ремонт. Але я не бачила в цьому нічого поганого. Тільки в нас витрачають купу грошей на ремонти. В Італії всі живуть у старих будинках із меблями, які дісталися від попередніх поколінь, і ніхто не нарікає, всі щасливі. Ми з Маріо приїхали наприкінці грудня, і на Святвечір дочка запросила нас разом із нею до свекрів. Ми погодилися, але тепер я про це шкодую.
У гості я прийшла не сама, а з Маріо. Замість подяки за допомогу дітям, батьки зятя почали докоряти мені, що я думаю тільки про себе і що мало допомогла. Маріо, хоча й не розумів усієї розмови, вловив основну суть, і це його неприємно вразило. Мене також. Я ж все-таки купила квартиру, нехай і не нову! Сват за 10 років нашим дітям не допоміг нічим. Так, сваха доглядає за онуками, але це її обов’язок, адже вона рідна бабуся.
Мого свата дуже хвилює мій новий будинок, який я побудувала для себе. Це гарний, новенький дім, у якому я планую жити, коли повернуся в Україну. Я не знаю, як складуться мої стосунки з Маріо, тому й заздалегідь планую своє майбутнє. Однак сват вважає, що я повинна віддати цей будинок дочці, зятю та онукам, бо вони тісняться в старій квартирі, а мій дім пустує. Але я всім прямо сказала — і сватам, і дочці, і зятю — що не хочу, щоб посягали на моє майно. Я дала дітям стільки, скільки могла. Якщо їм треба більше, нехай самі працюють і заробляють. Я теж маю право думати про себе.