Життя Юлі з самого початку було нелегким. Вона втратила обох батьків ще в дитинстві — спочатку пішов з життя батько, а незабаром і мати. Весь цей час вона мріяла про те, щоб створити міцну і щасливу родину, яку в дитинстві їй так бракувало. Незабаром Юля познайомилася з дорослим чоловіком на ім’я Павло. Вони зустрічалися кілька місяців, і Юля була впевнена, що між ними все серйозно. Але коли вона дізналася, що вагітна, і повідомила про це Павлу, його відповідь стала для неї шоком. Байдужим тоном він заявив, що дитина йому не потрібна і вона має вирішувати, що робити далі. Більше вони не бачилися, а Павло запропонував лише гроші, щоб Юля могла “швидко вирішити проблему”.
Бабуся Юлі вмовила її залишити дитину, хоча сама Юля не знала, як зможе забезпечити малюка. Але завдяки підтримці бабусі, вона народила здорового хлопчика. Згодом Юля здобула освіту в технікумі і почала шити одяг на замовлення, використовуючи бабусину швейну машину. Її робота користувалася попитом, і вона мала багато клієнтів. Юля працювала безупинно, з ранку до ночі, щоб забезпечити сина всім необхідним. Її старання не були марними — навіть з маленькою дитиною на руках, вона змогла стати на ноги.
Коли бабуся померла, Юля залишилася зовсім одна. Проте вона не здалася і з часом зустріла нового чоловіка на ім’я Олег. Він швидко знайшов спільну мову з її сином і полюбив його як рідного. Через рік Олег зробив Юлі пропозицію, і вони одружилися. До того часу Юля відкрила власне ательє, а Олег тимчасово залишався вдома, допомагаючи з сином.
Однак одного дня, повернувшись додому, Юля побачила, як її син тягне важкі відра, поки Олег лежить на дивані й нічого не робить. Це стало останньою краплею для неї. Наступного дня вона подала на розлучення. Тепер Юля живе разом зі своїм сином в однокімнатній квартирі. Син став сенсом її життя, і вона не дозволила б нікому завдавати йому шкоди або байдужості.