Рита виросла в дитячому будинку, була замкненою та скромною дівчиною, але мала велику мрію — стати відомим кондитером. Вона захоплювалася книгами і після закінчення кулінарного коледжу отримала власне житло від держави. Її життя поступово почало складатися: вона влаштувалася на роботу в популярний ресторан, де її хвалили за успіхи та навіть за створення власних рецептів.
Згодом Рита познайомилася з Андрієм, і їхні стосунки почали розвиватися. Вона була по-справжньому щаслива, адже давно мріяла позбутися самотності. Однак мати Андрія, Анжела Петрівна, дізнавшись, що майбутня невістка виросла в дитбудинку, не схвалила вибір сина. Вона вважала, що він заслуговує на “кращу” дружину.
Андрій, не зважаючи на думку матері, переїхав до Рити, і вони розписалися. Незважаючи на початкову напругу, через півроку Андрій і його мати помирилися, ініціатором примирення була сама Анжела Петрівна. Здавалося, що все почало налагоджуватися. Рита активно працювала у ресторані, приймала приватні замовлення, випікала торти, тістечка, еклери та навіть вела власну сторінку в соціальних мережах, роблячи собі рекламу.
Андрій, на жаль, не міг знайти роботу, яка б йому подобалася, часто змінював місця праці. Поступово він почав схилятися на бік своєї матері, критикуючи Риту за те, що вона не достатньо дбає про нього. Він скаржився, що вона зайнята своїми тортами й забула про “сімейне тепло”, хоча сам фактично жив за її рахунок.
Після чергової сварки Рита не витримала. Вона зібрала речі Андрія й відправила їх до його матері, а сама змінила замки у квартирі. Вона вирішила почати нове життя без тих, хто її не цінує.
Андрій повернувся жити до матері, однак ні роботи мрії, ні кращої жінки так і не знайшов. Анжела Петрівна з часом пошкодувала про свої дії, оскільки син почав залежати від неї. Вона навіть спробувала помирити його з Ритою, але безрезультатно. У підсумку, Анжела Петрівна визнала:
— Не можна терпіти поряд людей, які зовсім тебе не цінують!