Мій чоловік пішов від мене, забравши всі наші заощадження, які ми відкладали на купівлю житла. Мені залишилася шестимісячна донечка і купа боргів за орендовану квартиру. Коли приїхала свекруха, я думала, що вона хоче позловтішатися, але вона сказала:
— Заспокійся, збирай речі і переїжджай із донькою до мене.
Спочатку я не знала, як реагувати. Мені було незручно, і я намагалася пояснити, що не можу прийняти її пропозицію. Ми зі свекрухою ніколи не ладнали, ще з першого дня знайомства. Протягом усього шлюбу з її сином між нами не було жодного доброго слова. Але, коли в мене трапилося лихо, саме свекруха стала єдиною людиною, яка прийшла на допомогу. Навіть моя власна мати відмовилася допомогти, сказавши, що не має місця для мене і дитини, бо молодша сестра була проти мого приїзду. Моя мама завжди слухала сестру, тож рішення було очевидним.
— Я дуже вдячна вам, Лідіє Іванівно, — пробурмотіла я, стримуючи сльози. Того дня я вперше щиро подякувала свекрусі.
— Припиняй! Ми ж тепер не чужі, — сказала вона і взяла на руки мою доньку. — Підемо гуляти, а ти тим часом збирай речі. Ти тепер житимеш у бабусі! Я буду тобі казки читати, кіски заплітати…
Я слухала її слова й не могла повірити, адже раніше свекруха часто докоряла мені, стверджуючи, що моя донька “незаконно народжена” і вона не хоче з нею спілкуватися. Рік моєї донечки ми відзначали разом утрьох. Коли вона заснула після обіду, хтось постукав у двері. Свекруха пішла відчиняти, і я почула голос мого колишнього чоловіка:
— Мам, це Катя. Катя, це моя мама, Лідія Іванівна. Мам, ми з Катею поживемо в тебе трохи, бо з роботою проблеми, і за оренду платити нема чим.
Я мало не знепритомніла від шоку, коли почула голос колишнього чоловіка, а ще більше злякалася, що свекруха дозволить йому і його новій дівчині жити з нами. Мені хотілося плакати. Але свекруха була непохитна:
— Любий, забирайся геть! І цю теж бери з собою! Ти вкрав у своєї сім’ї всі гроші, залишив їх без копійки і не подумав, як вони будуть жити. Життя вже тобі відплатило за те, що покинув свою дитину. А ти, люба, будь обережна, бо він і з тобою може вчинити так само.
Ці слова свекрухи стали для мене справжньою підтримкою й підтвердженням того, що інколи люди змінюються й можуть виявитися найближчими, коли ти цього зовсім не очікуєш.