Я повідомила чоловікові, що незабаром він стане батьком. Але його реакція мене приголомшила — він навіть бровою не поворухнув. Я очікувала, що він буде на сьомому небі від щастя, адже ми так довго мріяли про дитину. Але, на жаль, усе було інакше.
Ми роками планували стати батьками, проходили безліч обстежень, і я думала, що ця новина стане для нього найкращим подарунком. Проте, здається, на той час він уже змирився з думкою, що дітей у нас не буде. Що цікаво, ще до вагітності він навіть розглядав можливість усиновлення. А коли сталося це диво, він зустрів новину з кислою міною.
Я сподівалася, що йому просто потрібен час, щоб усвідомити все і звикнути до нового стану речей. Але ніщо не могло затьмарити мого щастя. Я витала у хмарах, адже здійснилася моя найзаповітніша мрія.
Проте вагітність проходила дуже важко. Мене госпіталізували, і лікарі заборонили будь-яке фізичне навантаження, навіть звичайні справи по дому. Мені довелося залишити роботу й повністю присвятити себе збереженню дитини. Але мій чоловік сприйняв це зовсім не так, як я очікувала.
Він став дратівливим, злим і постійно висловлював невдоволення:
— Вагітність — це не хвороба! Ти не єдина жінка, яка ходить з животом. Мені потрібна дружина, а не тягар!
Він скаржився, що змушений самотужки справлятися з усіма справами вдома, а також працювати з ранку до вечора. Мої спроби поговорити з ним або пояснити, наскільки важливим було дотримуватися рекомендацій лікарів, не давали результату.
Зрештою, мене знову госпіталізували, адже ситуація стала критичною. Чоловік навіть не намагався підтримати мене: він не дзвонив, не цікавився, не відвідував.
Дитина народилася недоношеною через позаплановий кесарів розтин, але, на щастя, здоровою. Я була неймовірно щаслива і одразу ж зателефонувала чоловікові, щоб поділитися новиною. Його відповідь була холодною:
— Вітаю.
Це було останнє, що я від нього почула. Коли мене виписали з лікарні, вдома я знайшла порожні кімнати — чоловік пішов, залишивши нас самих.
Було дуже боляче і важко, але я зібралася з силами заради свого малюка. Я пообіцяла собі зробити все можливе, щоб забезпечити наш добробут і створити для своєї дитини щасливе життя.