– Як ти міг запросити маму поїхати з нами на море? Це ж ще 500 євро зверху! І навіть не спитав мене! – Чоловік зовсім не рахується з моєю думкою, тож і я не збираюся рахуватися з його.

Advertisements

Мій чоловік Дмитро вже кілька років працює в Польщі. Коли почалася війна, ми вирішили, що йому краще залишатися там. Згодом я забрала дітей і переїхала до нього, адже вважаю, що сім’я повинна бути разом.

Ми не були у відпустці цілих чотири роки. Тому вирішили, що настав час оздоровити дітей і відпочити на морі. Довго планували поїздку, обирали готель, адже зараз ціни просто захмарні, і потрібно було враховувати кожну копійку. Часи такі, що витрачати зайве немає можливості.

Все було продумано, і тут раптом мені телефонує свекруха з України. Наші стосунки ніколи не були теплими, а перед переїздом до Польщі вона взагалі довела мене до краю. Ми жили разом, і це був справжній кошмар. Саме через це я і наполягла на переїзді. І ось уперше свекруха дзвонить мені, а не синові:

– Привіт! Скажи, а ти можеш купити мені купальник у Варшаві? Тут і вибору нема, і ціни шалені.

– А навіщо вам купальник? – запитала я, нічого не підозрюючи.

– Як це навіщо? Я ж не збираюся бути на пляжі одягненою.

– Ви їдете на море?

– Ну звісно! Дмитро ж мене запросив. Сказав, що все оплатить, а я допоможу з дітьми.

У мене всередині все закипіло. Як так? Чоловік навіть не порадився зі мною, а просто вирішив витратити понад 500 євро, щоб узяти з собою свою маму! І це при тому, що я буду змушена дев’ять днів терпіти її присутність. Про мою маму, звісно, він і не згадав.

Я ледве заспокоїлася. Скандалу вирішила не влаштовувати, але діяти по-своєму. Потай замовила ще одне місце в готелі, цього разу для своєї мами, і чоловікові нічого не сказала.

У день відльоту свекруха вже була в нас удома. Літак мав вилетіти ввечері. І тут у двері хтось постукав.

– Ой, ледве вас знайшла, – почула я знайомий голос.

– Мамусю, заходь, у нас ще кілька годин до відльоту!

Так, це приїхала моя мама. Чоловік стояв, мов громом вражений. Тоді я порушила тишу:

– Любий, ти ж запросив свою маму, не спитавши мене. От і я вирішила зробити так само. Сподіваюся, ти не проти?

– А де ти взяла гроші? – нарешті видавив він із себе.

– Як де? У тебе ж!

Дмитро нічого не зміг відповісти, бо що тут скажеш? Ми спокійно зібралися і вирушили у відпустку.

Як думаєте, чи добре я провчила чоловіка?

Advertisements