Ганні залишалося небагато часу, тому вона вирішила розповісти своїм дітям історію їхньої появи у її житті. Це була не звичайна розмова про те, звідки беруться діти. Її син і дочка давно знали це, адже й самі вже були батьками. Але історія, яку вона поділилася, виявилася набагато цікавішою.
Ганна та Назар одружилися, коли їм було лише по 18 років. Вони були молодими, сповненими мрій і шалено закоханими одне в одного. Вони мріяли про велику родину й уявляли, що у них буде щонайменше двоє дітей. Але роки минали, і Ганна ніяк не могла завагітніти.
У ті часи не було сучасних методів лікування безпліддя, тому всі лише повторювали: «Бог не дав їм дітей». Зрештою, подружжя змирилося з цим. Вони зосередилися на веденні господарства, важко працювали і з часом стали заможними людьми.
Одного дня, як зазвичай, Ганна пішла доїти корову. Раптом вона почула дивний шум за сараєм. Прислухавшись, вирішила перевірити, що там відбувається. За сараєм вона побачила кошик, у якому лежало немовля. Поруч із дитиною була записка: «Будь ласка, подбайте про мою донечку».
Ганна була приголомшена. Вона не могла залишити маля напризволяще. Незважаючи на те, що була ще молодою, вона відчула, що готова стати матір’ю. Назар, її чоловік, був у захваті, коли вона принесла дівчинку додому. Завдяки тому, що Ганна мала повненьку статуру, ніхто навіть не підозрював, що вона не була вагітною.
Подружжя офіційно оформило дитину як свою, і їхнє життя наповнилося радістю. Вони назвали дівчинку Вікторія. Але на цьому їхня історія не закінчилася. Рівно через рік, у тому ж місці, Ганна знайшла ще один кошик. Цього разу в ньому був хлопчик.
Ганна і Назар знову прийняли дитину до своєї родини. Хлопчика назвали Віктор. Діти були схожі між собою, і це не викликало жодних підозр у оточення. Віктор і Вікторія виросли в люблячій сім’ї, допомагали батькам по господарству та радували їх своїми успіхами.
Коли діти стали дорослими, Ганна вирішила розкрити їм правду. Вона розповіла, як вони з’явилися в їхньому житті, і пояснила, що вони з Назаром завжди любили їх як рідних.
Спочатку Віктор і Вікторія були здивовані, але їхні почуття до батьків не змінилися. Вони подякували Ганні й Назару за любов, турботу та все, що ті для них зробили. Ця історія залишила в серцях усіх членів сім’ї теплий спогад про силу справжньої любові й батьківської відданості.