Оля навчалася зі мною в одному класі, і була старшою за інших, оскільки кілька разів залишалася на другий рік. Відмучившись до 8 класу, вона вирішила піти з школи й вступити до училища. Коли Ольга залишала школу, всі вчителі буквально плескали в долоні, радіючи її відходу. Вважали її дурною та лінивою, але всі визнавали її вражаючу красу. У той час інтелект цінувався більше, тому Ользі було нелегко.
Навіть у ПТУ вона не блищала успіхами, проте на останньому курсі їй зробили пропозицію руки та серця, і вона вийшла заміж. Її чоловіком став учитель математики, набагато старший за неї. Ольгу це не бентежило, адже у нього була своя квартира і престижний автомобіль. Ольга вважала себе щасливицею — вдало вийшла заміж за «завидного» чоловіка.
Завдяки чоловікові Ольга закінчила ПТУ майже з червоним дипломом і почала працювати бухгалтером, проте швидко зрозуміла, що ця професія їй не підходить. Вона вирішила підкорити столицю. Чоловік, старший за неї, не хотів залишати свою роботу і відмовився переїжджати. Подружжя розлучилося, і Ольга поїхала сама.
Через кілька місяців вона знову одягла весільну сукню — цього разу її чоловік був ще заможнішим, займався постачанням техніки, і його бізнес приносив гарний прибуток. Ольга швидко пристосувалася до нового життя і навіть запропонувала своєму колишньому чоловікові роботу в столиці, на що той погодився.
Пізніше Ольга нишком оформила фірму на себе, продала її й утекла до Санкт-Петербурга. Там вона знову вийшла заміж за бізнесмена, оселилася в його котеджі та почала насолоджуватися розкішним життям. У них була ще й квартира в центрі Санкт-Петербурга, яку вони здавали відомій особистості.
Ольга ніколи не вихвалялася своїми досягненнями, мовляв, просто скористалася нагодою. Її краса, що колись була недооцінена в школі, допомогла їй перетворитися з ізгоя на успішну бізнес-леді.