Наша мама довго чекала, коли мій брат, Ілля, нарешті створить сім’ю. Йому вже виповнилося 30 років, і мама поступово змирилася з думкою, що він, можливо, ніколи не одружиться і не з’їде від неї. Але реальність виявилася ще гіршою: Ілля не тільки не збирався покидати рідний дім, а й привів туди свою обраницю, попри всі мамині протести. І ось, у її домі почався справжній кошмар.
Оксана, нова кохана Іллі, від самого початку поставилася до нашої мами з ворожістю. Вона вже мала досвід шлюбу й, відповідно, непрості стосунки зі свекрухою. Очевидно, вирішивши уникнути помилок минулого, Оксана з порога вручила нашій мамі зошит зі списком правил, за якими вона мала жити.
Мама, переглянувши цей “статут”, розсміялася:
— А дихати мені можна?
Вона просто хотіла зняти напруження, але Оксана одразу вказала на пункт 1.3: “Не відкривати рот, якщо тебе не запитують”.
Мама спробувала поговорити з Іллею, щоб вони з Оксаною знайшли собі окреме житло. Адже уявіть собі: ваш син приводить у ваш дім жінку з дитиною, яка вимагає жити за її правилами, ще й такими формулюваннями. Наприклад, пункт 1.4 пояснював, що, хоча Ілля ще не є законним чоловіком Оксани, вона вважає його таким і тому наполягає, щоб усі в домі ставилися до нього відповідно. А якщо комусь це не до вподоби — дивіться пункт 1.3.
Чесно кажучи, я не могла стримати сміху, коли мама розповіла мені про це. Оксана навіть заявила, що її дитина “не береться до уваги”, але при цьому не роз’яснила, як це стосується побутових потреб — адже дитина користується електрикою, дивиться мультики і миється у ванній.
Одне з правил звучало так: “Ніяких гостей у цьому домі”. Уявіть, що невістка приходить жити до вас і забороняє вам запрошувати друзів чи рідних у ваш власний дім.
Оксана категорично відмовлялася з’їжджати, як і Ілля. За будь-яке порушення “правил” вона здіймала скандал. Мама не витримала й попросила мене приїхати допомогти виставити нахабних гостей.
Ми з чоловіком зібралися й приїхали. Оксана, побачивши нас, одразу підняла крик:
— Ми ж домовилися — ніяких гостей! Що ви собі дозволяєте?
Я почала збирати речі Оксани, а мій чоловік допоміг Іллі. У підсумку, “окупантів” вдалося виставити з дому, і в мами знову запанував спокій.
Найсмішніше в цій ситуації те, що мама не мала нічого проти Оксани чи її дитини. Вона навіть була готова їх прийняти, але цей безглуздий список правил остаточно вивів її з рівноваги.
Оксана, мабуть, не чула народної мудрості: “У чужий монастир зі своїм статутом не ходять”. І саме це стало її найбільшою помилкою.