Я не можу терпіти, коли родичі втручаються у життя молодих сімей. Найбільше дратує, коли хтось із подружжя починає дослухатися до необдуманих порад. У моєму шлюбі з чоловіком панувала повна гармонія, поки не приїхала тітка свекрухи з іншого міста. Ми з Мишком під час мого декрету звикли до того, що я займаюся всіма домашніми справами, а він ходить на роботу. Це було схоже на давню модель сім’ї: я створювала затишок вдома, а чоловік був добувачем. Вранці я відвозила дитину в садок, потім поверталася додому і починала прибирати, а пізніше йшла на заняття в зал. Я встигала не лише тримати дім у порядку, але й постійно готувати нові страви. Мій чоловік завжди був задоволений.
Однак все змінилося, коли на день народження чоловіка приїхала його тітка. Під час святкового застілля вона почала задавати мені питання про моє життя. Ми бачилися з нею лише кілька разів, тому вона знала про мене небагато. Коли я сказала, що поки що не працюю, але іноді роблю на замовлення сумки ручної роботи, вона відразу почала дорікати:
— Як це ти не працюєш? Тобі не шкода чоловіка? Ти повинна негайно шукати роботу! — виголосила вона.
Після цієї розмови все змінилося — і чоловік, і свекруха стали зовсім іншими. Чоловік почав скаржитися, що декрет у мене давно закінчився, а я досі не знайшла постійну роботу. Він наполягав на тому, щоб я виходила на роботу, бо не можна просто сидіти вдома.
Я знайшла роботу, але часу на домашні справи стало дуже мало. І тут чоловік знову почав нарікати: тепер його не влаштовувало те, що я не встигаю робити вдома всі справи. Я готувала їжу на кілька днів наперед, але вдома не все було попрасоване, не все вимито. Йому не подобалося, що я розділила хатні обов’язки між нами.
— Милий, я не збираюся працювати цілий день, а потім приходити додому і на другій зміні виконувати всі домашні справи. Я теж дуже втомлююся на роботі, — відповіла я. — Тому їж те, що є, а якщо щось не подобається або не чисто, то візьми щітку і помий сам.
Чоловік тепер сам скаржиться, що доводиться тижнями їсти макарони.