Після того, як наш батько помер, я вирішила зробити пріоритетом завжди підтримувати свою матір. Хоча ми з чоловіком живемо в іншому місті, ми завжди намагаємося приїжджати до неї в село, коли вона потребує допомоги. Минулої осені, під час одного з таких візитів, я помітила, що її картопля заросла бур’янами. Я допомогла викопати картоплю і доглянути її квіткові клумби. Також пообіцяла дати їй грошей на вугілля та дрова, щоб вона не мерзла взимку.
Під час нашої розмови мама поділилася, що віддала всі свої заощадження моїй сестрі Олені, і тепер їй важко дозволити собі необхідні речі для зими. Хоча у нас із сестрою схожа фінансова ситуація, мама вирішила допомогти тільки одній дочці, залишивши іншу без підтримки.
Нещодавно мама подзвонила й попросила, щоб я спланувала свою відпустку на кінець місяця, аби допомогти їй із ремонтом однієї з кімнат у будинку. Коли я припустила, що моя сестра Олена також могла б долучитися, мама відмовилася, пояснивши, що в сестри відповідальна робота, і вона зараз заощаджує на нову машину.
Мені важко зрозуміти цю ситуацію. Я вважаю, що мама не повинна вибирати між своїми дітьми або відчувати провину через те, що просить про допомогу. Несправедливо, що моя сестра ставить власні інтереси, зокрема покупку машини, вище за потреби нашої матері. Особливо боляче, що свого часу сестра отримала гроші від мами, але тепер не бажає допомагати їй. Я не хочу створювати конфлікти чи напруження в родині, але й відмовлятися від своїх мрій та власної сім’ї не можу.