Я, як і більшість дівчат, не визнаю та не розумію зраду. Для мене це найгірше, що може зробити партнер. Про те, що чоловік мені зраджує, я здогадалася майже одразу. Мишко завжди був не дуже вправний у приховуванні своїх вчинків. Його поведінка помітно змінилася, і це не могло залишитися непоміченим. Мені дуже хотілося з’ясувати, хто ця розлучниця. Згодом я дізналася правду.
Якось Василина Петрівна, сусідка з третього поверху, ненав’язливо розповіла мені, що Марина з п’ятого поверху стала частенько заходити до нас у гості, коли я була відсутня. Ця інформація все прояснила. Я вирішила, що залишу чоловіка, але піти без відповіді на його зраду не могла.
На вихідні я вирішила влаштувати йому невеличкий урок. Я натерла ліжко кропивою, а сама поїхала до села зранку. Минуло кілька годин, і раптом мені зателефонував чоловік:
— Катю, ти що, вирішила мене отруїти?! Що це таке?!
На задньому фоні я почула жіночий плач. Чесно кажучи, я ніколи не була схильна до злорадства, але того разу відчула справжнє задоволення. Через тиждень я подала на розлучення.
Чи шкодую я про свій вчинок? Ні. Вважаю, що він отримав саме те, чого заслуговував.