Зараз мій чоловік значно більше часу проводить із сином від першого шлюбу, тоді як я і моя дочка, яка народилася в моєму попередньому шлюбі, залишаємося без його уваги. Ще до того, як він зробив мені пропозицію, він чесно зізнався, що був одружений і має 7-річного сина. Мене це не злякало, адже у мене також був попередній шлюб, який не склався, і я сама виховувала доньку. Тому статус розлученого чоловіка з дитиною для мене був цілком зрозумілим.
Ми почали жити разом, а згодом розписалися, офіційно оформивши наші стосунки. Я разом із донькою переїхала до нього, і спочатку мені здавалося, що він добре прийняв мою дівчинку. Я раділа, що він спокійно сприйняв її, адже це було важливо для нашої родини.
Проте, незважаючи на те, що чоловік прийняв мою доньку, він ніколи по-справжньому не займався її вихованням. Його ставлення залишалося якимось відстороненим. Коли виникали якісь питання, він завжди говорив, що це має вирішувати її мама – тобто я. Я намагалася не звертати на це уваги, думаючи, що йому просто потрібен час, щоб звикнути. Але роки йшли, а ситуація залишалася незмінною.
З часом я почала помічати, що чоловік відкрито ставить відмінності між моєю донькою та своїм сином. Він завжди більше дбав про хлопчика, проводив із ним вихідні, водив його в розважальні центри, кіно чи кафе. А ми з донькою залишалися вдома, не знаючи, чим зайнятися.
Коли я прошу грошей, щоб купити доньці щось потрібне, чоловік завжди радить економити. Але водночас на сина він витрачає великі суми, і це вже неодноразово кидалося мені в очі. Я намагалася не втручатися в їхні стосунки, розуміючи, що батько хоче бути поруч із сином. Але зараз я бачу, що це впливає на наші стосунки, адже син мого чоловіка, сам того не бажаючи, став причиною наших конфліктів.
Мені важко знайти спільну мову з хлопчиком, адже я відчуваю, що він займає місце, якого моя дочка ніколи не мала. Його постійна присутність у нашому житті заважає мені почуватися комфортно.
Я не знаю, як правильно діяти. Не хочу руйнувати наш шлюб, але й продовжувати ігнорувати ситуацію більше не можу. Мені здається, чоловік чинить несправедливо, і я боюся, що це може остаточно зруйнувати нашу сім’ю.