Усі сиділи за столом, насолоджуючись обідом, коли раптом маленький Ваня вирішив розкрити страшний секрет батька. Хлопчик виглядав серйозним і загадковим, привертаючи увагу всіх присутніх. – Я знаю один секрет! – урочисто заявив Ваня, піднімаючи палець вгору. Зацікавлені погляди дорослих одразу звернулися до нього. – Що за секрет, Ваню? – запитала мама, посміхаючись, хоча легка тривога вже пробігла в її очах. – Тато завжди каже, що не їсть солодке, бо це шкідливо, – почав хлопчик, – але я бачив, як він ховає шоколад під подушкою! За столом запанувала тиша, яку швидко змінив сміх. Усі почали жартувати над викриттям, а батько почервонів і спробував виправдатися: – Ну, це ж просто для енергії… – Тепер зрозуміло, чому твої “запаси” так швидко зникають, – жартівливо зауважила мама. Ваня задоволено усміхнувся, радіючи, що зміг викрити батькову таємницю й розвеселити всіх.

На схилі років Поліна опинилася в непростій ситуації. Свого житла вона не мала, оскільки продала квартиру, щоб допомогти доньці та її родині. Вона переїхала жити до доньки Каті та її чоловіка Дмитра. Подружжя багато працювало й рідко бувало вдома.

Коли у Каті народився син Іван, вона пробула в декреті лише пів року, а потім одразу повернулася на роботу. Маленького хлопчика залишила на піклування бабусі. Іван був слабкою дитиною, часто хворів, і Поліні доводилося нелегко. Проте її любов і турбота не залишилися непоміченими – онук був дуже прив’язаний до бабусі. Вона гуляла з ним, читала казки, годувала, купала, одягала, а згодом саме вона повела його до школи.

Коли Іван почав ходити до дитячого садка, атмосфера в родині стала напруженою. Дмитро завів коханку. Катя навіть не здогадувалася про зраду чоловіка, а він тим часом задумував розлучення. Щоб не виглядати винним у ситуації, Дмитро вирішив знайти «винного» – і вибір упав на Поліну.

Він почав постійно скаржитися на тещу, заявляючи, що вона стара, забудькувата й створює лише проблеми. Спершу Катя не звертала уваги, але з часом стала прислухатися до чоловіка. Поліні було боляче, що рідна донька не заступається за неї.

Дмитро тиснув на дружину дедалі більше, переконуючи, що матері краще жити окремо. Зрештою, Катя вирішила купити для Поліни невеликий будинок у селі. Тим часом Дмитро, не соромлячись, приводив коханку додому, коли дружини не було.

Одного разу маленький Іван підслухав розмову батька з коханкою. Вони обговорювали, що вона вагітна й Дмитро збирається залишити дружину.

Коли новий будинок для Поліни було куплено, родина зібралася за святковим столом. Запросили лише найближчих. Поліні було гірко, адже вона мала поїхати жити окремо від улюбленого онука.

Сусідка погладила Івана по голові й сказала:

– Рости швидше, щоб міг сам до бабусі приїжджати.

– Я не хочу! – раптом вигукнув хлопчик.

Усі здивовано подивилися на нього, адже він найбільше любив бабусю.

– Я не поїду до неї в гості, – додав Іван. – Я одразу переїду до бабусі жити! Папа – зрадник. Я не хочу з ним залишатися. Він обіймав іншу тітку, і вона чекає від нього дитину. А мама нічим не краща, вона ображала бабусю! Мені тільки речі зібрати треба…

У кімнаті запанувала тиша. Слова хлопчика стали шоком для всіх, розкривши правду, яку дехто волів не бачити.