Цього літа я влаштувалася працювати в одній фірмі. Колеги мені розповіли, що наш начальник Віктор живе із двома дітьми. Я дізналася, що його дружина покинула його та дітей. А сама знайшла собі залицяльника і полетіла на море з ним. Тоді я здивувалася, як можна залишити своїх дітей та чоловіка. Віктор був високим та симпатичним чоловіком. Я відразу в нього закохалася, і йому теж сподобалася. Він мені часто допомагав і заплющував очі на помилки, пов’язані з роботою. Одного вечора після роботи він запросив мене на чашку кави Звісно, я погодилася. Ми побалакали, попили кави, а ввечері він відвіз мене додому.
Наступного ранку я вся світилася. Він зустрів мене біля мого будинку та запропонував відвезти на роботу. Через тиждень Віктор мені повідомив, що маю поїхати у відрядження на тиждень. А дітей залишити нема з ким. Тоді я запропонувала йому свою допомогу. Тиждень пройшов непомітно. Наступного дня мав повернутися Віктор. Ми з дітьми вирішили приготувати йому яблучний пиріг до його приїзду. Раптом хтось відчинив вхідні двері. Я зраділа, що Віктор повернувся раніше. Але там стояла якась жінка. Вона прийшла на кухню якраз у той момент, коли я виймала пироги з духовки. Села поряд зі мною і почала говорити. Сказала, що повернулася до чоловіка. Що він використовував мене лише для того, щоб провчити її. Додала, що вони дуже люблять одне одного і, якби не їхнє маленькє сміття, то він би взагалі на мене не звернув уваги. Тоді я зібрала свої речі та пішла.
Було дуже прикро, сльози душили. Наступного дня я прийшла на роботу та попросила колег передати Віктору заяву про звільнення. Але Віктор різко зайшов до офісу і почав пояснюватися. Сказав, що дружина все вигадала. Він пішов від неї, коли вона змінила йому. А зараз вона сама хоче його повернути. Я йому повірила. І не дарма. Зараз ми з Віктором живемо щасливо і чекаємо на третю дитину. А його дружина зустріла іноземця і більше за нас не чіпає.