Щойно я отримала виплату через загибель чоловіка, мені зателефонувала мама. Вона одразу сказала, що знає, як я маю розпорядитися цими грошима.

Advertisements

Сил у мене зовсім не залишилося. Рік тому на війні загинув мій чоловік. Павло був найкращим – добрим, щирим, чесним. Він просто не міг сидіти вдома, поки інші хлопці в окопах. А я не зупинила його… Дарма.

Тепер я залишилася сама з нашим 8-річним сином. Павло так мріяв про донечку, але не судилося. І от щойно я отримала виплату через загибель чоловіка, як одразу з’явилася моя мама.

– Послухай, це ж великі гроші. Що плануєш з ними робити?

– Куплю кілька квартир, здам в оренду. А коли син виросте, все перейде йому.

– Послухай, будь людиною, допоможи сестрі. Подивися, як їй важко без житла!

– Якщо їй потрібно, нехай орендує у мене. Я навіть знижку зроблю.

– Що ти таке кажеш? Це ж твоя рідна сестра і мої онуки!

Мене ці слова просто розсмішили. Змалечку мама завжди казала, що я маю піклуватися про молодшу сестру. Настя цим користувалася, нічого не робила, не хотіла вчитися, вдома не допомагала. Її поведінка була просто жахливою. У 18 років вона завагітніла від хлопця, який одразу зник. Пізніше зустріла Миколу, вони побралися, але він виявився таким же ледарем, як і вона. Зараз вони живуть у мами, виховують двох дітей, а працювати не хоче ніхто з них.

Від початку війни Микола взагалі перестав працювати, сидить вдома і ховається. Моя мама тягне всю їхню сім’ю на собі. Постійно просить у мене гроші, а тепер вирішила, що я маю їм ще й квартиру подарувати.

– Мій чоловік загинув, а я маю допомагати людині, яка ховається від обов’язків? Ти серйозно?

– Зрозумій, їм дуже важко!

– Годі! Жодної копійки я їм не дам. У мене є син, і я маю думати про його майбутнє. До того ж, краще я пожертвую ці гроші на благодійність, ніж дам їх таким родичам!

– Не чекала я такого від тебе, доню! Ти мене розчарувала!

– А я, мамо, теж розчарована в тобі!

Мама і сестра розповіли всім родичам і знайомим, що я “зазналася” через виплату і не хочу допомагати рідним. А я щоночі плачу, бо залишилася зовсім сама і не отримую підтримки навіть від найближчих.

І що тепер робити? Можливо, я все-таки мала дати їм гроші чи житло? Чи я права, що думаю про свого сина і його майбутнє?

Advertisements