Жінка не хотіла слухати, що її дочка не хоче йти до школи. На щастя, в потрібний момент у ситуацію втрутився незнайомий психолог.

Advertisements

Однокласник штовхнув Яну в спину, і вона впала на коліна. Всі навколо розсміялися — уже вкотре.

— Ти ж дочка служниці. Не поводься так, наче ми рівні.

Яна ледве стримувала сльози. Вона всім серцем ненавиділа день, коли її мама влаштувалася кухарем у їхній школі. Яна не змогла знайти спільну мову з новими однокласниками. Основна причина полягала в тому, що зухвала директорка дозволила дітям співробітників навчатися в елітній школі безкоштовно. Діти заможних батьків не соромилися у висловлюваннях, відразу давши зрозуміти, що не мають наміру спілкуватися з тими, кого вважали “нижчими”.

Мама Яни не хотіла нічого слухати.

— З таким дипломом ти вступиш до будь-якого ВНЗ. Друзі — не головне. Ти більше часу приділятимеш навчанню.

— У минулій школі я була відмінницею, у мене стільки грамот було. А тут лише трійки та четвірки. Зрозумій же!

Але це було марно. Насмішки ставали дедалі жорсткішими, а працівники школи робили вигляд, що нічого не помічають. Останньою краплею став розбитий смартфон, на який Яна збирала все літо. Того дня вона вийшла зі школи та пішла гуляти містом. Довго дивилася на хвилі, що билися об берег. І раптом хтось схопив її за руку та різко потягнув до себе.

— Ти збожеволіла? — крикнув незнайомець. — Що ти хотіла зробити?

— Відпусти мене, або я покличу на допомогу!

— Ні. Їдьмо до твоїх батьків. Де ти живеш?

— Яка різниця. Мама все одно на роботі.

— А тато?

— У мене немає тата.

— Поїхали до мами.

— Ні, я не хочу її бачити! У цьому вона винна.

— Скажи номер своєї мами: я зателефоную їй.

— Та нехай буде. Тільки не кажи потім, що я не попереджала.

— Підемо в кафе, почекаємо на неї там.

Через хвилин сорок у кафе влетіла перелякана жінка. Зі страхом в очах вона озиралася навколо. Чоловік покликав її:

— Я Павло.

— Ніна. — Вона одразу заспокоїлася, побачивши, що з дочкою все гаразд.

— Я розумію, що втручаюся, але, як спеціаліст, скажу: ви самі спричинили це.

— А ким ви працюєте? — запитала Ніна.

— Судмедекспертом. Вживайте заходів, інакше буде гірше. Вашою поведінкою ви мало не довели Яну до лікарні. Думаєте, їй зараз потрібні ці дипломи? Переведіть Яну назад у її попередню школу та обов’язково покажіть її психологу.

Павло пішов, залишивши матір і дочку наодинці. Вони відверто поговорили, і Яна розповіла про всі події, які з нею трапилися за останні місяці. Жінці стало соромно. Зрештою, все склалося добре: Яна повернулася до своєї попередньої школи, знову почала отримувати відмінні оцінки і навіть перемагати на олімпіадах. Ніна тепер більше цікавиться життям своєї дочки.

Advertisements