Таня втомилася. Вона була одна вже шість років, відколи її залишив чоловік. Рік тому донька вийшла заміж і переїхала в інше місто. Таня, хоч і мала всього 42 роки, відчувала себе самотньою. Вік був чудовий – друга молодість. Вона добре готувала, її солоні огірки й помідори всі називали шедевром. Але кому тепер це все потрібно? На балконі стояли лави банок, які нікому не були потрібні.
«Не можу ж я так і сохнути на самоті!» – говорила Таня подругам. Ті радили їй шукати чоловіка: «Самотніх вистачає!» Одна з подруг порадила звернутися до агентства «Найкращий чоловік».
Спершу Таня вважала це дурницею, але думка про свої 42 роки не давала їй спокою. Старий бабусин годинник деренчав, нагадуючи, що час іде. Зрештою Таня зважилася і пішла в агентство.
У офісі її зустріла привітна жінка в малинових окулярах.
– У нас дійсно найкращі чоловіки. Давайте оберемо когось із бази, – сказала вона.
– А як зрозуміти, що це мій чоловік? – запитала Таня.
– Ми надаємо пробний період – тиждень разом. Цього достатньо, щоб зрозуміти, чи ваш це чоловік.
– Ви що, чоловіка видаєте на тиждень?
– Саме так! Ніяких ненормальних чи божевільних, у нас лише перевірені кандидати.
Таня зарядилася ентузіазмом, і вони разом із жінкою обрали п’ять кандидатів. Заплативши невелику суму, Таня повернулася додому. Перший чоловік мав прийти вже того ж вечора.
Вона вдягнула зелену сукню – кольору надії, і сережки з діамантами, які рідко діставала зі скриньки.
Пролунав дзвінок. Таня зазирнула у вічко і побачила букет троянд. Радісно відчинила двері. Чоловік був таким елегантним, як на фото.
Сіли за стіл. Але, скуштувавши салат, чоловік зморщився:
– А чого так пересолено?
Таня зніяковіла, поставила йому запечену качку. Він скуштував:
– Жорстка.
Йому не сподобалося нічого з приготованого.
– Давай вип’ємо за зустріч, – запропонувала Таня, наливаючи вина.
Чоловік понюхав келих:
– Якесь дешеве.
Після цього він почав перевіряти порядок у домі. Таня взяла троянди, простягнула йому:
– Я троянди не люблю. До побачення.
Вночі Таня поплакала. Було прикро, але попереду ще четверо.
Другий кандидат прийшов упевнено:
– Привіт!
Від нього тхнуло спиртним.
– Ти вже святкував нашу зустріч? – запитала Таня.
– Ой, досить тобі! Слухай, телевізор є? Зараз матч, можемо разом подивитися.
– Телевізор удома будеш дивитися, – різко відповіла Таня.
Вночі знову плакала.
Третій чоловік прийшов у старій куртці, з брудними черевиками. Таня хотіла його чемно вигнати, але вирішила спершу нагодувати. Він їв жадібно, нахвалював її їжу, захоплювався соліннями. Коли пробили бабусині годинники, він сказав:
– Що за шум?
Встав на табурет, полагодив годинник. Таня подумала, що це знак, але вночі він хропів так гучно, що вона не могла заснути.
– Давай я сьогодні ж перевезу речі? – запитав він вранці.
– Ні, вибач. Ти хороший, але не мій, – відповіла Таня.
Четвертий чоловік був бородатим, як герой кіно. Він курив прямо на кухні й одразу встановив правила:
– Я люблю свободу, риболовлю, друзів. І не терплю, коли мене контролюють.
Таня провітрювала кухню пів дня після його візиту.
Вранці прокинулася, відчувши дивне полегшення. У суботній тиші її ніхто не турбував, не хропів, не бурчав.
Пролунав дзвінок.
– Тетяно, у вас сьогодні останній кандидат! Він ідеальний!
– Видаляйте мене з бази! – вигукнула Таня. – Найкращий чоловік той, якого немає!