У мене є знайома, Лера. Вона вийшла заміж у двадцять років, керуючись великою любов’ю. З чоловіком вони почали зустрічатися ще в школі, з’їхалися у 18, а через два роки зіграли весілля. Незабаром Лера завагітніла. Але щасливий шлюб зруйнувався через чотири роки, коли Лера дізналася, що чоловік їй зраджує. Після цього вони розлучилися.
Квартира, в якій вони жили, була придбана ще до весілля. Більшу частину грошей подарували батьки чоловіка, а решту внесли батьки Лери. Однак квартира була оформлена на свекра, тому після розлучення Лера залишилася ні з чим. Вона повернулася до батьківського дому разом із дитиною.
Лера почала працювати і відкладати гроші. Вона змогла придбати однокімнатну квартиру лише тоді, коли її син навчався у сьомому класі. Житло було в поганому стані, але за два роки Лера зробила капітальний ремонт і повністю погасила кредит. Почала задумуватися про купівлю двокімнатної квартири, адже хотіла залишити однокімнатну синові як стартовий капітал.
Коли син став дорослішим, Лера зустріла чоловіка Андрія. Він був розлученим, мав двох дітей, платив аліменти й заробляв менше за Леру. Незважаючи на це, син Лери знайшов із ним спільну мову. Вони разом ходили до спортзалу, дивилися футбол, і їхні стосунки складалися добре.
Лера продовжувала відкладати гроші, мріючи про нове житло. Все змінилося, коли помер її дідусь. Він залишив простору двокімнатну квартиру в центрі міста в рівних частках Лері та її матері. Мати запропонувала продати квартиру, щоб Лера могла додати свої заощадження та придбати хорошу квартиру для себе та сина. Лера погодилася з цим планом: вони могли б переїхати в нове житло, а однокімнатну квартиру здавати, поки син не одружиться.
Коли Лера почала діяти, Андрій раптом згадав, що любить її і хоче узаконити стосунки. Він запропонував оформити шлюб і придбати нову квартиру вже після цього, адже він також хоче брати участь у ремонті чи навіть зробити його самостійно.
Лера відповіла:
— Мені вже 44, і я мрію про онуків, а не про білу сукню. Мене все влаштовує так, як є. Щодо ремонту — я вже домовилася з бригадою, і вони зроблять все вчасно. Грошей мені вистачає.
Вона не хотіла ображати Андрія, але чудово розуміла, що його доходи ледве покривають аліменти, а решту він витрачає на себе. Допомога Андрія в побуті була мінімальною — він лише іноді купував продукти. Тому претензії на нову квартиру Лера вважала абсолютно необґрунтованими.
Однак це викликало сварку. Андрій назвав Леру меркантильною, заявивши, що він багато для неї робить, а вона його не цінує.
— Я була молода й дурна, коли залишилася без квартири після першого шлюбу, — відповіла Лера. — Але вдруге тієї ж помилки я не повторю.
Вона залишилася при своїй думці, адже її головною метою завжди було забезпечити сина й себе стабільним майбутнім.