– Оксано, я довго думав і вирішив, що проводити відпустку окремо – це неправильно, – сказав Микола, звертаючись до дружини. – І що ти пропонуєш? – поцікавилася вона. – Я думаю, що зараз нам слід поїхати на дачу до моїх батьків, а вже у вересні вирушимо до твоїх, – впевнено відповів чоловік. – Якщо хочеш, їдь і допомагай своїм, – холодно відказала Оксана. – Але я поїду до своїх! – Гаразд, тоді можеш додому не повертатися! – різко відповів Микола й пішов спати на диван. Оксана всю ніч не могла заснути. Наступного дня, повернувшись з роботи, вона виявила, що чоловіка вдома немає. На кухонному столі лежала записка. Оксана розгорнула її і, прочитавши, несподівано розсміялася.

– Оксано, на вихідних ми їдемо до батьків на дачу! – задоволено сказав Микола.

– Знову? – розчаровано запитала дружина.

– Ти ж знаєш, що їм складно все встигати самим, потрібно допомогти, – відповів чоловік.

– Може, не варто було викуповувати сусідню ділянку і засаджувати її? – з невдоволенням відповіла Оксана, адже на ці вихідні вона мала свої плани.

– Що ти починаєш? – роздратовано буркнув Микола. – Це була моя ідея, і мені подобається працювати на землі!

– Я ж пропонувала продати квартиру і купити будинок.

Квартира була подарована молодим обома батьками.

– Ні, Оксано, це нерозумно, – заперечив чоловік.

– Але чому? Будинок за містом, у нас є машини, а ще й маршрутки там ходять! – наполягала жінка, яка давно мріяла про власний будинок, свій садочок, і щоб усе в ньому було так, як вона хоче.

– У квартирі зручніше. Та й удома завжди роботи багато. А коли я буду до батьків їздити? Дачі мені вистачає. І взагалі, мене все влаштовує, – несподівано зізнався Микола і пішов у кімнату, залишивши дружину задумано дивитися йому вслід.

**…**

Оксана залишилася вдома, а Микола поїхав на дачу сам. Вона вперше за довгий час відпочила, зробила те, що давно планувала, і навіть зустрілася з подругами.

Коли чоловік повернувся втомлений, його засмагла і усміхнена дружина сказала, що чудово провела вихідні.

– Як тобі на дачі? – з усмішкою запитала вона.

– Погано, – зізнався Микола. – Самому все робити – важко.

– Ти ж хотів, щоб я залишилася вдома, от я і зробила так, як хотіла сама, – спокійно відповіла Оксана.

**…**

Після цієї ситуації щось змінилося у стосунках подружжя. Оксана все частіше відмовлялася їхати на дачу, наполягаючи на своїх планах. Вона розуміла, що її думки й бажання постійно залишалися поза увагою.

У відпустку подружжя так і не змогло поїхати разом. Микола знову вирушив до своїх батьків, а Оксана поїхала до своїх.

**…**

За кілька місяців їхні шляхи розійшлися остаточно. Оксана вирішила, що більше не хоче жити життям, яке диктує їй чоловік. Вона повернулася до рідного міста, знайшла нову роботу і почала будувати своє життя заново.

**…**

Рік потому Оксана зустрілася з подругами у власній квартирі.

– Ну, як тобі? Не шкодуєш? – запитала Ірина.

– Ні краплі! Тут я живу так, як хочу, і ні від кого не залежу, – щасливо відповіла Оксана.

– Ось і правильно! – підтримали її подруги.

Цього вечора вони пішли в ресторан, насолоджуючись теплом літа і свободою, яку кожна цінувала по-своєму.