Мій хороший знайомий і колега на ім’я Василь, здається, має все, про що можна мріяти. Кар’єра йде вгору – нещодавно він став заступником директора. Живе у просторій квартирі в центрі міста, їздить на дорогій автівці, захоплюється музикою, майстерно грає на гітарі та колекціонує платівки. Одним словом, ідеал для багатьох дівчат. Але одружитися йому все ніяк не вдається, хоч і намагається.
– А як же Даша? Така приємна дівчина була, – запитав я якось.
– Ми розійшлися. Вона чомусь дуже хотіла переїхати до моєї квартири, – відповів він.
– Так це ж нормально! Ви ж разом були майже рік! У ваших стосунків мав би бути розвиток, тим більше у твоєму віці. Тобі вже скоро 37, коли ж ти плануєш стати батьком?
– Я не був готовий жити з нею разом! Треба людину краще пізнати, перш ніж робити такі кроки, – виправдовувався Вася.
– Оце цікаво! А що ж ти робив з нею цілий рік? За цей час можна було дізнатися про неї все, аж до дрібниць.
– Та не знаю, мабуть, не достатньо зрозумів її… А потім вона розізлилася і пішла.
Я згадав, що до Даші у Василя була ще одна пасія – чорнява Аліна. Вона була вправною господинею і мала рішучий характер. Вони одразу почали жити разом, і з нею в квартиру переїхав її песик. Але Вася мав табу: його платівки та гітара – недоторкані. Він постійно боявся, що собака зачепить шафу з платівками чи зіпсує інструмент. Через це між ними часто виникали конфлікти. Зрештою, Аліна теж не витримала і пішла.
Скільки у Василя було дівчат, і не перерахувати. Багато з них могли б стати йому прекрасними дружинами. Але платівки для нього завжди були важливішими за стосунки чи майбутніх дітей. Здавалося, що він не усвідомлює, наскільки помиляється.
– Головне, що у тебе є твої платівки! – якось пожартував я.
– А ще робота, друзі, відрядження… – відповів він.
– Але найбільша цінність для тебе – це все одно платівки, – підсумував я. – Хочу тобі сказати, що через кілька років ти дуже шкодуватимеш, що не створив сім’ю вчасно.
А що ви думаєте про таких людей, як Вася?